Проведене дослідження "Я-образу" набуває особливого значення в психологічній науці, оскільки ця проблема прямо пов'язується з проблемою виховання особистості як суб'єкта власної життєдіяльності.

Сім'я відіграє велику роль у житті як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Отже, вивчення впливу шлюбно-сімейних чинників на спосіб життя є важливим кроком у розробленні програми психологічної допомоги щодо вибору підростаючим поколінням здорового способу життя.

Розглянуто окремі актуальні проблеми освітньої галузі з точки зору цінностей і смислів, поширених у педагогічній свідомості. Наголошено, зокрема, на тісному взаємозв'язку між домінуючими цінностями педагогічної спільноти та реальними функціями освіти в суспільстві.

Сакралізація не може виникати "випадково" чи "безпідставно", вона лише виявляє суттєву потребу і значимість сакралізованих об'єктів. На основі аналізу форм сакралізації можна формувати сучасну мету діяльності та ідеал суспільства, який дасть змогу врахувати помилки попередніх епох, ліквідує ідеологічну беззмістовність споживацько-інфантильного способу існування без мети, без усвідомленої дії, без сакральності.

Співвідношення персоналізму - "особистісної філософії" - з уявленнями діалогічної філософії М. Бахтіна, С. Франка, М. Бердяєва, М. Бубера практично не вивчене у вітчизняній філософії і психології. Тому актуальним завданням є дослідження різноманітних фундаментальних взаємозв'язків цих двох науково-філософських світоглядів.

Запропоновано інтерпретацію особистісної зрілості як динамічної особистісної структури. Представлено дані емпіричного дослідження пропріуму зрілої особистості, які дозволили уточнити визначення особистісної зрілості. Зазначено, що особистісна зрілість є одночасно інтегральним критерієм особистісного зростання та виявом потенціалу людини, тобто її життєстійкості у здійсненні своєї життєвої стратегії.

Охарактеризовано акти вибору як важливі специфічні складники людського життя й діяльності. Запропоновано загальне системологічне визначення акту вибору та проаналізовано психологічний зміст таких актів, здійснюваних індивідами. Окреслено роль стратегічних і тактичних особистісних виборів у соціальній поведінці.

Зроблено спробу дати відповідь на запитання: наскільки сучасною залишається веберова модель керівника? Що є пріоритетом у професійній діяльності сучасного управлінця?

Розглянуто технологічну модель розвитку та вдосконалення індивідуально-психологічних особливостей особистості. Модель спрямована на розблокування психічного напруження та зняття психологічних бар'єрів у міжособистісній взаємодії. Наголошено на вдосконаленні розвитку чотирьох психічних процесів (а саме: сприймання, уваги, пам'яті та мислення), які "пошкоджуються" під час перебування особистості в складних ситуаціях. Останнім кроком технологічної моделі вдосконалення індивідуально-психологічних якостей є координування та їх взаємодія під час цілеспрямованої поведінки у складних ситуаціях.

Питання взаємодії молодіжного середовища і ЗМІ набуває особливої гостроти. Тим часом, ця проблема ще не стала об'єктом належної уваги дослідників. Відтак виникає необхідність створення інтегративної концепції масової комунікації.

Вивчено соціальні настановлення вітчизняної студентської молоді до сучасних інформаційних технологій. На підставі результатів соціально-психологічного дослідження аналізуються проблеми комп'ютерної грамотності студентів, оцінка ними комп'ютерних технологій, особливості "комп'ютерної поведінки", проблеми "комп'ютерної залежності" та зв'язку "комп'ютерної спрямованості" особистості з рівнем її агресивності.

Обгрунтовано новоутворення самосвідомості людини - Я-концепцію. Визначено її функції, структуру, складові у динаміці їх взаємодії під загальним стимуляційним впливом організаційного клімату. Проаналізовано феноменальний перебіг взаємоопосередкованих компонентів цієї центральної ланки самосвідомості, що науково спроектований та експериментально реалізується в інноваційній системі модульно-розвивального навчання. Запропоновано теоретичну модель взаємодоповнення сутнісних складових Я-концепції.

За даними проведених досліджень підліткам з поведінковими розладами властиве невміння працювати у внутрішньому плані свідомості, невміння контролювати власну поведінку і співвідносити її з усталеними в суспільстві нормами і правилами. Відзначено також, що рівень розвитку самосвідомості у підлітків з поведінковими розладами є прогнозуючим фактором за таких розладів. Саме тому особливу увагу звернено на вивчення самосвідомості та її структури у підлітків з поведінковими розладами.

Розглянуто місце та роль прогностичного компонента в структурі менеджменту освіти в Україні; надано характеристику основних психологічних чинників, які істотно впливають на прогностичні здібності освітніх менеджерів.

Розглянуто специфіку зв'язку між певним типом відносин батьків і дітей та формами захисту психіки підлітка, які підвищують віктимність його поведінки.

Визначено стандарти фізичної привабливості та їх вплив на самооцінку і поведінку людини. Висвітлено, зокрема, особливості вивчення стереотипів зовнішності в американській соціальній психології.

Соціальна держава - це держава, що прагне забезпечити кожному громадянинові гідні умови існування, соціальну захищеність, участь в управлінні виробництвом і суспільством, а в ідеалі гарантує приблизно однакові життєві шанси, можливості для самореалізації особистості в суспільстві. Соціальна держава є продуктом тривалого й суперечливого розвитку і взаємодії суспільства і владних структур. В ході аналізу виявляються проблеми становлення соціальної держави в сучасній Росії.

Розглянуто вплив окремих соціально-психологічних факторів (єдиноначальність, жорстка регламентація діяльності, обмеження соціальних контактів, статевий склад навчальних груп тощо) на формування самооцінки, ієрархії ціннісних орієнтацій курсантів вищого навчального закладу МВС. Визначено можливості оптимізації та регулювання навчального процесу з метою виховання гармонійної особистості майбутніх керівників підрозділів правоохоронних органів.

Розглянуто проблему поведінки особистості за умов соціальної депривації. Проаналізовано чинники психологічного впливу, які обумовлюють формування політичного вибору людини на підставі субкультурних уявлень.

Зазначено, що значна частина невирішених питань сучасної системи освіти дісталася у спадок від радянської школи, але в роки незалежності з'явилися й нові проблеми. Це, зокрема, помітне зниження загального рівня знань школярів і студентів; поява ВНЗ, які "штампують" випускників з рівнем знань, що не відповідають зазначеній в дипломі кваліфікації; корупція і хабарництво в навчальних закладах.